Хатина в лісі скраю
Барвінку листячко зелене
З-під снігу визирає.
Давно-давно чека на мене
Хатина в лісі скраю.
Тут я росла, зустріла юність,
Спроби перші пера.
Нині вона дивиться сумно
І вікна-очі витира
Їй вітер, змахує сльозу,
Ніхто не чує ті плачі,
Лиш блискавиця у грозу
Загляне в шибку уночі.
В кожнім селі таких хатинок
Стоїть тепер немало.
І тільки гарний спів пташиний
Всіх їх розвеселяє.
2020 р.
