Гризуни
Усі навколо мене гризуть граніт науки
А я наче випадкове дерево серед широкої луки.
Дивлюсь на гризунів, та не розумію
Для чого їм камінь, якщо з'їсти його не зуміють?
Навколо всі вперто переконують:
Вчися дитино, штудіюй конспекти
Тобі ці знання, як дитині цукерки.
Та цукерка чомусь локрична чи м'ятна
Та на яку на яку "Фе" - реакція прийнятна
Мені не потрібні медалі й зазубрені знання
Душі моїй ближче істина буття
Хоч гризуни усі чудові люди
Та трохи не вистачає їм творчої наруги
Стануть успішні, багаті, щасливі.
Але й досі будуть гризунами на ниві.
