ГРІХ, ЛЮДИНА І ДУША
НАПЕВНО КОЖЕН ГРІШНИЙ НА ЗЕМЛІ
Напевно кожен грішний на землі,
Свої гріхи відмолює й збирає.
Гріхи бува великі і малі,
І ними душу кожен убиває.
Напевно кожен грішний на землі,
Та кожен гріх різниться між собою.
У кожного провини і жалі,
Які йдуть поряд з горем і журбою.
Напевно кожен грішний на землі,
Й гріхів бува, немов зірок на небі.
Зусилля прикладаєм чималі...
І йдем до церкви тільки у потребі.
Напевно кожен грішний на землі…
Гріхи свідомі й зовсім несвідомі,
Й збираються, мов в зграї журавлі,
Від них ми часто в розпачі і втомі.
Напевно кожен грішний на землі,
І кожен з сам гріхи свої збирає.
Усі ми грішні… грішні на землі,
Але Господь гріхи наші прощає.
Напевно кожен грішний на землі...
Хтось кається і визнає провини…
Щоб душі лиш не стали кам’яні -
Молім молитви за гріхи щоднини.
22.01.2018 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022
😇😇😇😇😇😇😇😇
***
Кожен із нас є грішний на землі,
Безгрішних,в світі цім,людей немає.
І кожен з нас несе гріхи свої,
І кожен з нас важку цю ношу має.
Та різні у людини є гріхи,
Одні свідомі, інші несвідомі
І їх несуть через усі роки
Стараючись,щоб були невідомі.
Гріхи у кожного велиикі і малі
І кожен гріх різниться між собою.
Спокуси є великі в цім житті,
Тому й гріхи ідуть,мов чередою.
Ми йдем до церкви в розпачі своїм
І Бог гріхи всі наші знає
Молімось,каймось,Господа просім,
Бо він один,гріхи земні прощає.
22.01.2022 р.
©Стефанія Терпеливець,2022 р.
😇😇😇😇😇😇😇😇😇
РОЗДУМИ ПРО ГРІХ
Напевно кожен грішний на землі.
І звідки ж ті гріхи щораз беру́ться?
Їх птиці не приносять на крилі́,
Й самі́ птахами в вирій не верну́ться.
Чи кожен усвідомлює гріхи?
Чи кожен про гріхи свої́ жалкує?
Не скласти їх у зрі́бні лантухи́*.
Чи може ними хтось життя шнурує?
Чи кожного душа від них болить?
Чи ліки від гріхів знаходить кожен?
Нелегко і непросто з ними жить…
Чи кожен усвідомити їх може?
Чи кожен відчуває з ними біль?
Бо гріх в душі, неначе сіль на рані,
Вони вкривають душу, наче цвіль,
Але не квітнуть, мов квітки́ герані.
Чи кожен хоче збутися гріхів?
Чи кожен зна про сповідь і Причастя?
Їх не продать за кілька срібняків,
Вони з собою не приносять щастя.
Чи кожен розуміє що несуть?
Чи кожен знає, що калічать душу?
Бува, гріхи, мов хліб на ниві, жнуть,
Та їх не обтрясти́, як сти́глу грушу.
22.01.2022 р.
ЗРІБНІ ЛАНТУХИ* – великі мішки з грубого домотканого полотна.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022
Свідоцтво про публікацію№122012206321
