Фея
Шепіт дощу надвечір,
Теплим горить ліхтар,
Сніг починає втечу,
Сон виринає з хмар.
Сон, у якому вітер
Виром здіймає сніг
І чарівна, тендітна
Фея малює сміх.
Фея весела, спритна,
Погляд яскравий, палкий
Ніч обійняла світлом
Ніжне відлуння руки.
Серце злітає в небо,
Тіло безкрає, легке,
Феє, - зажди, не треба!...
Сон забирається геть.
Але, прокинувшись вранці
Все пам`ятаю у сні,
Казку писатимуть пальці
Про відчуття чарівні!
Грудень 2009
