Фатум
Тут сонце — дике, тут воно — чуже,
загадки пам'яті тут губляться у спеці,
і кожен промінь, мов титановим ножем,
викроює всі крихти розуму із серця.
В піщану бурю часу ти пірнаєш з головою,
полишивши й забувши все життя,
там — діалог з самим собою,
там — начала і походження буття.
Там вітер перемін зароджується й вмирає:
клепсидра часу має форму кола.
Життя без парадоксу лиш навчає
одна Його довгоочікувана школа.
