Дороги наші більш не перетнуться...
Дороги наші більш не перетнуться
Живіть собі спокійно як жили
Крізь дивну сіну, що як мур звели,
Я поглядом своїм не доторкнуся.
Не думайте про те, що вас любила
Ви лестите собі, аж через край
Попереду чистилище та рай,
А з вами в пеклі обпекла вітрила.
Себе не обманути, не втекти
На край землі, настане час визнання
То буде мить болюча і остання
І в тім не буде вже моєй вини.
