Донецька
Я їду Донецькою залізницею
Купе без кондею
І факт того що немає окропу для лапші
Досяг свого апогею
Коли я скаржився про відсутність місць для куріння
Ну ладно, подумав я, є час до Запоріжжя
Де зупинка 20 хвилин
Досягнути духовного прозріння
Думаючи про тлін і часу плин
І я лежу у вагоні згорбившись
Немов на нарах у казармі США
Дивлюся з другом кіно про Балкани
Попередньо з питанням розетки впоравшись
А в голові самі пісні КіШа
І потім уві сні являються
Бивші
Дитячі кривдники
Та святі апостоли чомусь під пісні Винника
***
- Ну як воно, дядьку? Продрихся? Сигарети будеш?
- Та не нада, - відповідаю. - Життя таке, що й не тільки закуриш
- Подобається? - питає він
- Не подобається. Але я вчиню низький уклін усім тим хто про мене-урода подбає. Коли ти в рожевому вакуумі зони комфорту то тебе в першу чергу турбують купи бичків навколо залізничного переходу а зовсім не те чи їде тут поїзд і де
- Цього мало, - каже апостол Матвій. - Бери зелений рюкзак свій. Ходімо пройдешся зі мною у пеклі. По колах
- Це як Данте на небі і подорож у метрових перегонах? І я всюди побачу де правда де липа?
- Ну тіпа
***
Скажу батькам що я їх люблю
Приберу кімнату свою
Хотів був сказати тій бабі
Що не вміла любити
Що пафосно крокую далі
І все що я можу для неї зробити
Це померти для неї одразу
Щоб красиво і не викликав відразу
Між нами така от різниця
Кладу сигаретку до губ
Прозріння це як робота інтернів
Велике але без особливих заслуг, -
Я говорю в порожнечу
Друг спить станція Дніпро
До Києва ще годин шість
Після вчорашньої п'янки рознесло
Дякую іншому другу за прийом
Учора я був його гість