Дивний сон
Безсонна ніч
Знову сон і темрява
Знов засинає зі сльозами сестриця
У безкінечним сні
Щось вóлить їй упасти на землю
Кричить і стогне дитя
Молиться богу
На прохання отримує - нічого
Тільки розпач і тривогу
Що тиняється з нею
Наче тінь від сонця
" Де ж подітися у світі?
У світі де - кволі землі трусяться
Од одного лише кроку ступнів
маленької дитини.
Де лише у пеклі
можна буде побачити
те, що
буде усюди
Та там, де можна буде почувати себе
вільними людьми "
І чує дівчинко запах своєрідний
Як після дощу
з черв'яками на асфальті
Бачить дитинко
як вона поступово зникає
змішується з ґрунтом
стає одним цілим із землею
Аж вмить якийсь нервовий
кволий голос у небі
щось шепоче на вухо:
"Чччч...
Сестрицю не плач, моя люба не плач, усе буде гаразд.
Твій братик тебе дуже любить і більше ніколи не залишить саму в кімнаті,
Вибач мене дурного, сестрицю. "
- Я не вмираю, брате?
- Ні, це знову ті кляті кошмари
усе буде добре, сестрицю
- Я відчувала що зникаю
і мене уже от от не буде
кліпаю очима, і бачу тебе
Люблю тебе, братику
Дякую тобі і .....
( Засинає міцним сном )
- І я тебе, сестрицю
Дуже люблю..
Шепоче їй на вушко, любий брате.
