Дитинство
Частенько згадую дитинство,
яскраве, світле та прекрасне.
Біжу босоніж по стежині,
аж свіркають заду п'яти.
Так солодко в повітрі пахне,
пряним ароматом м'яти.
Дивлюсь у небо синє-синє,
деінде хмарка наче звір.
І квіти в саду запашні,
до себе манять бджіл.
Під липою стою малим,
І подих ніби відбирає.
Червоним сяйвом неземним,
сонечко уже сідає.
Природа, чистая краса,
зливаюсь з нею в одне ціле.
Таке глибоке відчуття,
з небес дає мені надію.
