Деревію 2#135
Грубий, напружений, суцільний мʼяз -
Деревію, холод, напруга.
Робота - імпровізація, незрозумілий джаз,
Над тілом своїм наруга.
Як був би туристом - пишався би
Лінійкою гордо махаючи,
Але як святий, не омине служби -
Кожен день, за ярмо, вагаючись…
Деревію. Холод. Суцільна напруга.
Тільки дотики твої ніжні
Відігріють, повертаючи мене з круга,
Але дні наші такі несуміжні…
Насолоджуйся моментом, мій милий,
Насолоджуйся життям, поки є.
Допоки смерть біло-рила,
Когось, десь, не тебе, пʼє…
