День випадковий
День випадковий у вічність лине
Схід сонця залишився єдиною
прикрасою
І тішитись тільки небом синім
і віршами як
Єдиною цінністю
світоустрію
Залишить, забудеться цей день наче сон
і вкотре я розмовлятиму з тобою про швидкість часу
і вишня, що цвістиме за моїм вікном
здаватиметься ще більш прекрасною
та коли на роботу, чи після неї
ми знову їхатимемо в маршрутці
я напам'ять читатиму рубаї
та ховатиму білети в старій куртці
бо так час зупиниться, це вже перевірено
хоч і маршрутка буде їхати далі
день випадковий у вічність не лине
він зостанеться навіки з нами
