Де скарб є, там буде дім для серця...
Де скарб є, там буде дім для серця,
Сказав Лука, не знав, він ще про нас.
Я вип'ю чужину усю аж взорю денце,
До Тебе перейду множинний я Парнас...
І повернусь, де скарб мій, рай для серця,
Хоч не про те, мабуть, писав Лука.
Любов - не мрій і снів безжальне скерцо,
Душа крізь простір твою обійняла...