Чорна кава (Циганка)
"Уміння танцювати дає тобі найбільшу із свобод: висловити всього себе сповна таким, який ти є"
Мелісса Хейден
"Я танцюю – тому що я щаслива. Я танцюю – тому що вільна"
Тоша Браун
Відстукують бруківку каблучки,
Ступа граційно – меркнуть навіть зорі,
Браслет окреслив вигини руки..
Стою, вдивляюсь в Неї.. мимоволі
Есенція моїх мрійливих станів,
В терЕн чиїх очей убрався я,
Циганкою є із далеких лАнів,
І танці пАлкі – то її життя
ЗнатнИця* видна, досить колоритна,
Дурман вона для серця й голови,
Вважати варто, бо дівиця спритна:
СипнЕ щось в нАпій – глянь, не обдури!
Струнка красуня любиться в свободі,
Черпа в природі чарів водограй,
А я ж чекаю слушної нагоди,
Щоб заглянУть крізь тайн її вуаль..
Краса циганки розум чудно крає,
А голос ніжно флейту виграЄ,
Душа яскравим пломенем палає,
Як змійкою із танцю постає
І от вловила погляд мій буремний,
Сяйнули синню коси по плечах,
Підсіла, і промовила: "Даремно...
За мною тужиш.. – бачу все в очах!"
Підвівсь я рвучко, руку мою взяла:
"Кохати будеш, видно, все одно,
Але дитям ще я роздоллям стала,
Тож буть зі мною, любий, не дано"
Я з кавою залИшивсь наодинці,
Взирав у неї, як в святий ґрааль.
Побачити б у ній надій крупиці,
Та сум лиш бачив... І забуту шаль..
*Та, що "знає", має [приховані, потаємні> знання, чародійка.. ну і, напевно, знана/знатна
