Чи можлива свобода від болю
Чи можлива свобода від болю
Завданого мені ж мною
Навряд чи відповім я скоро
Бо поки мучусь я з собою
Мені то сонце пригріває
Та дощик легенько крапає
То мені засуха й пустеля
Та злива, що пробиває стелі
То вітерець легенько дме
Та обдуває всю мене
То буря, що метелить хвіртки
Та продуває в дім у шибки
Це вічний бій та зміна
Яким нема причини
Це мріяти про чудо
Та бути як Іуда
І те єдине про що я молю
Це існування без жалю
Без сподівань і горя
Без мене моя ж доля