червоне метро
коли ти під землею зупинишся
і в очах тобі буде гаряче
і в кутах твоїх губ пектиме
від несказаного
непробаченого
я спущуся услід за тобою
стану так щоби тінь не торкати
і за спиною в тебе розкрию
два червлених скрипучих граната
то не сік -
то душа розтікається,
то її у вагонах хитатиме
і усе що в собі ми тримали
на червоні розсиплеться атоми
а ти темно комусь посміхаєшся
а ти дивишся і прядеш віями -
і до рук твоїх колії стали
мчати лезами
витися зміями
як не пити тебе
як не випити
як не виїсти із серцевиною
коли в тебе зіниці мов жала
і мовчання над ротом рубіновим
і коли в моїм серці пектиме
я за тебе свій келих здійматиму
і тектиме з очей моїх сильно
сік гранатовий
сік гранатовий
