ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ
Червоне і чорне нам доля гаптує,
Вона нам готує своє́ вишиття,
І ниточку щастя пряде́ і дарує,
Та жодній із митей нема вороття.
Червоне і чорне наза́вжди єднає,
У небі клекочуть про це журавлі,
Та ще й витинанки для нас витинає,
На хвилях гойда́є, немов кораблі.
Червоне і чорне нас за́вжди торкне́ться
І ві́зьме в обі́йми, неначе крильми́,
Торо́чити кожне про сво́є візьме́ться
Й нічо́го змінити не можемо ми.
Червоне і чорне, неначе стежини,
Нам доля проклала і їх не зміни́ть,
Неначе червоні і чорні жоржини,
Й над ним видніє небесна блакить.
Червоне і чорне взяли́ся за ру́ки,
Неначе у змові вони всі віки,
Немовби не знають ніколи розлуки
Й лягають у долі, немов рушники.
Червоне і чорне і тішить, й лякає,
І радість, і смуток приносить воно.
Ніко́ли не знаєш, що далі чекає,
Лиш стелиться за́вжди, неначе рядно.
05.12.2021 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021
Свідоцтво про публікацію №121121604537