Чекати краплини дощу
Вона чекала його, чекає
І завжди буде чекати.
Нахилившись біля віконця
Буде краплини дощу рахувати,
У тих краплинах знайде щось в край особливе
В середені них віддзеркалення - спогади й мрії:
Напроти неї із поглядом темної ночі
Торкатися тіла - відразу мурахи по кожі
Хуртелиця рухів, легкé хвилювання, тремтіння
Закрили очі, зловивши приємне легеньке сп'яніння.
Із подивом тихим і сумом пронзливим
Сидіти на підвіконні
Чекати на нього і тільки на нього
А потім торкатись долоні...