цеце
у тому вся сутність нервових робіт
гаюсь в калюжі за крок від воріт
тремчу хаотично Блискавкою
що в русі не може рухатися
що вічно приречена смикатися
і потай це хтось намалює
хто ніччю полює
волосся нестерпно лоскоче лице
я гаюсь в калюжі як муха цеце
сторін не існує, існує кільце
я зараз скажу, що земля
це насправді яйце
вуаля
пристара потойбічна омана
з приймача імпульсує нірвана
жодна зміна не виправить схильність до змін
відчуваю напружені зв’язки колін
ніби зважено йду вздовж лимана
і паризький розгойдую сплін у руці
найскладніше мине у кінці
