Боні і Клайд
Коли зорі спілітаються в танці
Тихий вечір шепоче пробач
Я побачу тебе на світанні
З ясним сонцем що сходить в цей час
Ми подивимось в очі кохані
Зрозумієм багато чи ні,
Я б любила тебе довічно
Якби зміг залишитись ти.
Життя сплело не даром ці долі,
Недарма ми пересіклись.
Ти навчив мене жити доволі,
Я навчила тебе любить.
Ці моменти, емоції щастя
Світ що біг навкруг нас бігом,
Ми були як ті Боні з Клайдом,
Вище неба і вище зірок.
Так буває в житті лише раз
Пишуть в розповідях поети.
Ми кохали, прекрасний був час
Та не вічна ця наша поема.
