Блудний син
Через осоку через полин
Ішов по степу Блудний син
Ішов до дому Блудний син
Один
Вітер в кишенях у спині ножі
Зрадили всі, він сам на межі
Час повертатись в рідний дім
Усім
Вже сотні років і віків
Іде до дому Блудний син
Коли залишився один
Один
Після холодних довгих зим
Знову побачиш з хати дим
Тож не барися Блудний син
Чийсь син
Через пустелю через ліси
Блудного сина ведуть сліди
У рідну хату яку залишив
Без слів
Розтратив спадок
Програв війну
Знайшов у болі долю свою
І без щита вертається в дім
Чийсь син
