Бажання
Ну чому я завжди неможливого хочу?
Хочу бачити барв пом’яну красу,
Зірку ясну з небес діставати щоночі,
Пити з квітів, як з келиха срібну росу.
Щоб у світі повік лиш добро панувало
І щасливо всі люди в цім світі жили,
Щоб уміли дружити, щоб вірно кохали,
До ста років, щоб всі молодими були.
Кожен дім, кожен двір, щоб біда оминала,
Щоб народжень частіше траплялося диво,
Щоб земля наша цвітом весняним буяла.
Що ж в бажанні моїм є таке неможливе?
