Бамбуковий пагін
У серці моєму бамбуковий пагін росте:
Тендітний, вразливий, та кожного дня він міцніє.
Це щось і прекрасне, й чудесне, й напрочуд просте,
Живе почуття, дивовижна незаймана мрія.
Це — сон, що бентежить щоночі й мішає думки,
Це — місяця подих, що в тиші торкається скроні,
Зітхання, стурбоване дотиком ніжним руки,
Це — щоки, що жаром палають в жаданих долонях.
Ховаю цю парость, та ріст не спинити тепер,
Вона, як й бамбук, розвивається досить помітно;
Життя в ній тріпоче відлунням прадавніх печер,
Малює, вживаючи цілого світу палітри.
Не знаю, навіщо я мушу рубати його,
Ламати, лишати без світла, води і повітря,
Якщо він лахміття зробив вже із серця мого,
Якщо я кохаю так палко, й без цього кохання не квітну.
