А він рудий та задоволений
А він рудий та задоволений,
Він вуса носить не для понту,
І погляд ніжно-зачарований
Руйнує межі твого фронту.
Він, наче сонце, посміхається,
В його флюїдах таємниця.
Своїми віями торкається
Й розмокає серця криця.
Не гнеться вітру, не сутулиться,
Я бачив чуб його розпатланий,
За рогом брама, бічна вулиця -
Тобою він там буде знайдений.
Львів 01.12.2020
