39,2
[читати голосно і стоячи на кріселку]
Мій прутень лежить переможений
і соромно: не у статевім бою.
Печеристе тіло кров'ю не повниться,
обпікає лиш мертво руку твою.
Він міг би одним лише поштовхом
віднести тебе ген-ген в небеса,
а так обвис бідний й потовчений
гарячкою. Тридцять дев'ять і два.
