1
кімната,
вона,
холодніє на дворі.
спокій, тиша
музика й душа.
раптово, серце починає битись,
радіти й метушитись,
погляд її ловить світло,
очі — мов зорі, що сяють рішуче.
рука її тремтить, неначе листок,
у серці вирує пристрасті урок.
вона мовчить, та в кожному жесті
ховається сила, що прагне протесту.
стиск легкий, і ледь помітний крок,
вже полум'ям дихає кожен ковток.
і в тихій кімнаті, де ніч ще панує,
вона, мов вогонь, що потужно бушує.
без слів, без вагань, у сяйві зірок
її пристрасть, мов буря, веде до пригод
