Наталія Кашуба
За коханням сумувала, плакала, страждала.
Одну нічку щастя мала, але цього мало.
Не дозволить мені розсуд сказати: «Я щаслива!»
Я не варта покарання. Це не справедливо.
Я свою безсонну нічку дуже цінувала.
І нікому, навіть мамі, про це не казала.
Якби мудрість хоч десь продавали,
То я б працювала в дві зміни,
Але й цього було б надто мало.
Адже мудрість безцінна.
фото автора Bessi з Pixabay
Плаче Незабудка. Холодно в кімнаті.
Важко Незабудці, бо не може спати.
Зірвана жорстоко, крики не почуті.
Це якась помилка! Так не може бути!
Зв’язана преміцно, стогне у неволі.
Скільки ще помилок їй допустить доля?
У душі спалахнуло повстання.
Я відчула жорстокість кохання.
Повстали клітини любові,
До запеклого бою готові.
Не витерпів мозок навали,
Образами стали похвали,
Хоч як би важко не було йти,
Я досягну своєї мети
Не тільки в мріях, а й у житті,
Бо це все, що потрібно мені.
Я дивлюсь на невтомну зграю.
Люди – не тварини, а дерева:
П’ють воду і мають коріння.
В когось вічна радість, в когось – сум осінній,
Та об’єднує всіх віра праотцева.
Лиш вона не дає пропасти.
Рожевий туман усе покриває,
А серденько правду старанно ховає.
Той згубний туман покриває усе.
Ти трохи запізно дізналась про це.
Розвіявся цей смертоносний туман.
Невже ти не знала: слова - це обман,
Я знаю, що ти не порушив закону.
Тобою я марю щоночі. Безсонно.
Я волею марю і в мареннях то́ну.
Повір, не забуду побачень таємних
У мареннях цих, а не в стінах тюремних,
На вулиці зустріла одного свого друга:
«В житті моїм, шановний, настала чорна смуга.
А смуги дві існують, їх кожен розрізняє.
Ні чорної, ні білої ніхто не обирає.
Біда живе для того, щоб кожен міг здійснити
Свою чарівну мрію – на краще світ змінити.
Я твоя паломниця, славнозвісна Мекко.
Я ввійшла до серця, там знайшла безпеку.
Довго я молилася, з вечора до ранку,
Щоби ти леліяв ревну мусульманку,
Щоб мене голубив, не шукав коханки,
Лиш мені присвячував вечори й світанки…
If people are completely different,
Living together is tiring and difficult.
Who is in your picture,
Your music, films and literature?
What is true and what is false?
I don’t know the answers just because
Ну навіщо стріляєш словами,
Що солодкі й шкідливі, мов цукор?
Нас вбивають не справжні проблеми.
Нас вбивають лиш звуки і букви.
фото автора Stergo з Pixabay