Тінь ...
Коли немає що сказати
Мовчати краще за усе,
Не треба дурнів розважати
Розкішномовними есе.
Балаканина пишномовна
Нічого справі не дає,
День пам'яті Захисників народу !
Вони не відступили у борні.
Грудьми зустріли ворога зі сходу,
Незламні добровольці без броні.
День пам'яті Захисників країни !
Вони за неї віддали життя.
Друзья мои ! Которых я не знаю,
Которым шлю привет ото дня.
Тепло душ Ваших - сердцем принимаю,
Вы к жизни возвращаете меня.
Я чувствую - что Вы из расстояния
Хотите мне помочь преодолеть
Звезду пленительного счастья
Поэт России подарил.
Невзгоды, бури и ненастья
Преодолеть благословил.
В его мечтаниях блистала
Россия мощью и умом,
Разлетелся над Питером свет
Ветром солнечным вечно гонимый.
Сколько зим он принёс, сколько лет,
В город-памятник Богом хранимый.
Освещая дворцы и мосты,
В невских водах плывёт отражённый,
Проснитесь, граждане России,
Находка, Мурманск, Оренбург.
За мир свободный, справедливый,
Бороться вышел Петербург.
Культурный город честью знатный,
С достоинством её хранит.
Безмежний сум в очах без сліз від тризни.
Нестерпний біль рве серце, душу крає ...
На небо йдуть Захисники Вітчизни.
Відомо, Бог найкращих забирає.
Востаннє від родинного порогу
Прощається з синами Батьківщина.
Борис Стомахин, узник чести,
Гражданский долг в протест возвёл.
Тиран всесильный в подлой мести,
Семь лет тюрьмы ему отвёл.
Заставить замолчать поэта,
Сатрап мечтает каждый час.
Уходят парни на войну
Как настоящие мужчины.
Оставив дома тишину,
Отставив свадьбы и крестины.
За неродившихся детей,
Девчонок - что по ним тоскуют,
Україна наша славна,
Земле велична державна,
Мрія предків нездійсненна,
Світла днина сьогоденна.
У нескінченну дорогу
Від батьківського порогу
Мечтает всякий стар и млад
Победный провести парад.
Но дело, видите ли в том,
Что общий Украинский Дом.
Мы вместе дружная семья,
Хоть дряни тоже дохуя.
Лелека білий в парі Карпатами ширяє.
До сина в люльці мати тихенько промовляє.
Рости козаче дужим, рости козаче чесним.
Все буде добре синку, ми з янголом небесним.
Лелека білий в парі Дніпро перетинає.
Над сином в люльці мати колисанку співає.
