Денис Бондар: Все стихи автора

Все стихи Оригиналы Переводы

« ‹ 1 2 3 4 5 6 7 8 9

…

› »

Взагалі. 6#92

Взагалі, читати тобі старі вірші, які хоч і написані ніби як про тебе, дивно якось.

Взагалі, бути таким дивно, відвично звертати увагу на днів своїх якість.

Взагалі, я ніколи таким щасливим не був ще, хто ж думав, що щастя без свободи не існує?

Взагалі, може це все дивна і дурна хвороба, собою так легко наді мною бере і панує?

Взагалі, я хотів би забрати тебе з цього світу, і тікати по інших, пізнаваючі твою пристрасть.

Денис Бондар

Місто. 1#6

І я знаю, є шрами невиліковні.

Нажаль це назавжди, «татухою» не перекрити.

Але я готовий сприймати їх як нагороди

За то, ким ми би стали, на нашому місці.

І я знаю, що час не повернути.

Важливі моменти втрачено, щоб щось рішити.

Денис Бондар

Сиджу собі. 3/5#39

Сиджу собі там, де не хочу бути,

І мене так нудить від власного інтер‘єру.

Я хотів би деякі речі забути,

І поставивши свічку, віддатись її жару.

Загорнути все у грубу повсть,

Денис Бондар

Сьогодні 4#130

Сьогодні.

Лишаюсь на самоті,

Як колись.

А можливо,

Я просто перестав

Дивитися вверх, тепер тільки вниз.

Денис Бондар

Не мовчи. 6/7#53

Прошу, не мовчи, будь ласка,

я слухаю, кажи, хоть щось.

Будь що, якщо хочеш - все,

що приходить у твої думки.

Все, що хвилює тебе

і що з того, сталось,

Денис Бондар

Мені Боляче. 3/4#24

Мені до біса боляче дивитись, як ти посміхаєшся -

Це все, нестерпний жах відчувати тебе таким щасливим.

Звісно добре, що ти, покидьок, нарешті вже не ховаєшся,

Але від того, що ти тут, я все більше і більше стаю сивим.

І мені плювати, як ти там сам собі називаєшся.

І яким би вона не старался зробити тебе особливим.

Денис Бондар

Стокгольмський синдром 10#107

Обійми подушки не схожі на твої…

Хоч вона і до біса м‘яка, ортопедична.

Лежати самому, отак у пітьмі

Набридло? - Це питання вочевидь риторичне…

Свіжі простирадла пахнуть холодним вітром,

Цей запах чимось на твій схожий…

Денис Бондар

Холодно. 2/8#64

Холодно. Ранок з ліжка попросить назовні мене.

Холодно. У тендітному, маленькому сейфі ховаю себе.

Холодно. Всюди, постійно, завжди, холод з нами.

Холодно, мимоволі ми з тобою, друже, стали ворогами.

Холодно. Лежати до стін притиснувшись, у кривавій ванній.

Холодно. Спати, не вдома, навіть якщо і на своїм простирадлі.

Денис Бондар

Де свобода? 3#22

Осінь - паскудна, жовта пригода.

Десь смерть, десь розбите кохання,

Та й волога, до біса, погода…

Ніби як на осліп, йдем навмання,

Де наша обіцяна свобода?

Денис Бондар

Деревію 2#135

Грубий, напружений, суцільний мʼяз -

Деревію, холод, напруга.

Робота - імпровізація, незрозумілий джаз,

Над тілом своїм наруга.

Як був би туристом - пишався би

Лінійкою гордо махаючи,

Денис Бондар

Ти думаєш? 1/6#7

Ти думаєш, що не болить мені?

- По тобі і не скажеш.

Як цегла в долі піраміди -

Розсиплюся і все впаде.

Ти думаєш не плачу я?

На взльоті вже чекаєш де впадеш.

Денис Бондар

Сповідь. 3#23

Боже, я вже ніби доросла людина, і почуття мають бути не такі контрастні.

Але ж сука, як дитина, їй богу, сміюся, і так сильно сумую напрасно.

Мені б і далі від себе втікати, а із за неї вдивляюся на риси власні.

І через неї, свою волю над собою втрачаю, через її риси властні.

Боже, я ж ніби цинічна людина, ніби мав би і далі черствим бути.

Денис Бондар