LInxi Sile
Вночі сидиш ти сам один.
Як зірка в небі морочнім.
А в голові лиш темний дим
Про думки дуже чорні.
Виглядаєш ти в вікно,
А там лиш гори темні.
На вулиці уже темніє.
Ідеш по парку серед квітів.
На вулиці горить ліхтар
Який освітлює кошмар.
У вікнах вже не горить світло.
Рятують тільки ліхтарі.
Ти просинаєшся зрання.
Зробив собі какао тепле.
Зібрався в школу на світанку.
І вирішив пройтись по парку.
Зустрів багато ти пташок
І пішов швидко на урок.
Сидиш ти ввечері на кухні.
У руці гаряча кава.
Сидиш і думаєш чом в раз
Ти маєш все терпіти в час.
Для чого й в чому є ще сенс?
Ти просто виріш все як є.
На вулиці уже темніє
А за вікном щебече птах.
Ти йдеш по вулиці і млієш
Від вигляду дерев як в снах.
Ти так розглядуєш усе.
Не віривши що все це так.
Твої думки усі киплять.
Підтримки тобі ніде взять
І ти як в тому океані
Лиш тонеш глибше й глибше.
І ніби вже немає шансу
Виплисти самом із океану.
Всі сплять в будинку вже давно.
І всюди повна тишина.
Лиш кіт сидить біля вікна
І дивиться на місяць здалека.
Мурчить собі поодиноко.
На вулиці лише зірки
І лиш напишуть в інтернеті
Вам невідомі голоса.
Лиш скажуть що він друг секретний
І імені в нього нема.
Ти ніби йому довіряєш,
Готов віддать усе життя,
Ти гірко плачеш в ліжку свому.
Ти думаєш, що є не так.
Чому тебе ніхто не любить.
Тебе лиш поглинає страх.
Але задумайся на мить
Чи лиш в тобі це все кіпить.
Сидять на криші підлітки
Не думають про наслідки.
У голові у них лиш слово,
Що "я не бачив більш тупого".
І він стоїть лиш біля краю
Із височині місцени.
