Артем Гринчук
Осінь-темрява та холод
Лежу та не розумію
Хто я,та чому я тут
Що роблю,та що зробив
Незнаю я,чи є у цьому те майбутнє
Майбутнє мого буття
Не можу я себе любить
Тай ніколи не зможу полюбить
Лиш на світанку,дивлячись на себе
У дзеркалі,бачу лиш людину,яка існує
Я лиш думаю
«не заслуговуєш ти на любов,
Щоранку я встаю
Та залишаюся в печалі
Знову ти
Знову ти прийшла до мене
Хоть я тебе і не просив
Але так марив я тобою
Я ніяк не можу тобою перехворіть
Все стараюсь,та ніяк не можу
Ніяк не можу я забуть
Тієї ночі,коли я став для тебе наче незнайомцем
Не можу я забути твоїх холодних слів
Коли я благав,молив тебе,а ти лиш насміхалась
