Марія Птаха
Нехай не світить місяць Вам яскраво
Лиш тихо зорі посміхнуться мляво
Най сон солодкий ніжно приобійме
Аби спали б Ви лише спокійно
Зімкніть очиці та й помрійте
Хоч на хвильку, я прошу, одпочиньте
Можливо усе було б инакше,
та не змінить нам уже того.
Сестриця-доля вирішила краще
дозволь же ж і забуть тоді його.
Позбав мене муки Господи грішної,
Ви подарували мені сонце, коли ж у мене була суцільна тьма
Ви змушували нарешті посміхатися, навіть якщо я була сама
Ви смішили різними історіями до болі в животі
Ви є променем найяскравішим у моєму житті
17.06.22 (20:54)
Літала я птахою та стала безкрила,
була з одним, та другого любила..
Тепер не бачити раю Божого мені,
лиш з ним я злітаю у височінь.
Лиш з ним тьохкоче моє серденько,
Я заховаю свою любов до тебе
У рядках безглуздих віршів
Доки ти навіть не згадаєш про мене
Я присвячу тобі мільйони слів
24.04.22 (14:47)
Не губіть, не покидайте
мене одну на самоті,
серце моє давно Ваше,
лиш вуста мої мовчазні.
Не скажу і не зізнаюсь,
У вишневому саду я залишу послання,
Грішна я та проклята, проклята коханням.
У листах покаюсь перед Богом й нелюбим,
бо моє серце завжди Вам належити буде..
у саду вишневому я і залишусь,
