Anna Pollisss
Подзвони мені, бо вже не можу,
В тишині наодинці з собою.
Від думок душа рветься на крихти,
Й заглушити їх вже не виходить.
Світ збожеволів
Без сенсу буття...
Я більш ніколи не побачу вуста
Тво́ї думки більш мені недоступні
Марно чекаю почути слова:
"Скоро мине, більш не буде боліти"
